Love is.. це коли ти вночі приносиш нагодовану дитину і намагаєшся покласти її в люльку, схиляєшся і в цей момент твій чоловік серцем відчуває, що дві його любі дівчинки вже в кімнаті і починає крізь сон рухатись (певне уявляє як вас обіймає) від чого дитина прокидається. Ви виходите в іншу кімнату, знову заколисуєтесь, ти знову намагаєшся покласти дитину в люльку, і тільки поклавши її в люльку ваш милий знову вас "обіймає крізь сон" і дитина відкриває очка і так мило посміхається тобі.
... І ось ти сидиш з горням гарячого запашного чаю, слідкуєш як твоя пташка сопе й кряхтить, вчиться рачкувати задом, а за вікном така ніжна казка в жовтуватому світлі вуличного ліхтаря, і твій коханий мирно посопує в іншій кімнаті. Так і кортить його розбудити, щоб долучився до цієї ідилії, але хай ще поспить.. Вранці він розбудить мене кавою з молоком, поцілує і почнеться нова ідилія..
Христю, то справді чарівна казка! Нехай вона завжди буде у вашому житті! Але пізніше можливо до неї долучаться ще нові маленькі персонажі :) Любові вам усім, однієї ВЕЛИКОЇ, поки на трьох :) і сімейного затишку!
ВідповістиВидалити